24 квітня 2024 року відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України, яка була присвячена підсумкам діяльності Академії у 2023 році та перспективам на найближче майбутнє.
В рамках обговорення звітної доповіді президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього виступив в.о. директора Центру інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Попов з доповіддю на тему «Нові підходи до радіаційного моніторингу забруднених територій на базі БПЛА». Попов Олександр зазначив, що командою Центру спільно з вченими ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» розроблено сучасний апаратно-програмний комплекс на базі БПЛА, в якому реалізовано нові підходи, методи та засоби вирішення задач дистанційного радіаційного моніторингу. Використання комплексу дозволяє виявляти радіоактивні джерела, визначити їх ізотопний склад та розподіл по земній поверхні з подальшою побудовою карт радіаційного забруднення територій. Перевагами системи є забезпечення безпеки персоналу при здійсненні вимірювань та швидкість і економічність отримання необхідної інформації. Система була успішно випробувана в Чорнобильській зоні відчуження, на території атомного комплексу Селлафілд у Великобританії та в ряді проєктів НАТО. Його використання дозволяє відповідним суб’єктам значно підвищити ефективність радіаційного моніторингу об’єктів ядерної енергетики України та місць захоронення ядерних матеріалів, а також здійснювати контроль за нерозповсюдженням радіоактивних матеріалів, що набуло ще більшої актуальності в умовах воєнного часу.
В перспективі дана система може бути розвинена в мережу комплексного радіоекологічного моніторингу довкілля на базі БПЛА з використанням штучних нейронних мереж та доповнена інтерактивними чат-ботами для підвищення її функціоналу та автономності. Розроблення такої системи повністю відповідає стратегії інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу України на період до 2024 року, затвердженої Кабінетом Міністром України, і також є одним із важливих кроків до досягнення цілей сталого розвитку та підвищення рівня національної безпеки. Це є одним з основних пріоритетів держави як і у воєнний час, так і у період післявоєнного відновлення.